Основні напрямки методичної  служби Чемеровецького районного Будинку школярів на 2013-14 н . р.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, тел. (044) 481- 32 -21, факс (044) 236-1049 E-mail: ministry@mon.gov.ua, код ЄДРПОУ 38621185 Від _25.07.2014_№ _1/9-376_ На № від Департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій Ректорам (директорам) обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, Київського університету імені Бориса Грінченка Про методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році Міністерство надсилає для практичного використання методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році. Просимо довести їх до відома керівників навчальних закладів та педагогічних працівників. Рекомендації будуть розміщені на сайті МОН www.mon.gov.ua та на сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua. Додаток на 9 арк. Заступник Міністра Павло Полянський Березіна Н. О., 481-32-31 Корецька Л. В., 248-21-38 Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 25.07.14 №1/9-376 Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році 2014-2015 навчальний рік є особливим з точки зору ведення виховної роботи: є діти, які загинули на Майдані, були поранені у збройних сутичках на Сході України, через соціально-політичну кризу втратили батьків, діти з внутрішньо переміщених осіб. В контексті нових викликів, що постали перед країною, педагогічним працівникам необхідно переглянути практику виховної роботи та захисту дітей в навчальному закладі. Педагоги і психологи можуть зробити багато для того, щоб заспокоїти учнів і допомогти їм адекватно ставитися до подій. Постійний контакт із вчителями та друзями допоможе дітям відновити відчуття безпеки. У такі часи відданість, співчуття та навички вчителя стають особливо важливими та потрібними. Не завжди доречно радити дітям " забути про це". Дорослим необхідно бути завжди готовими до діалогу зі своїми учнями - вони повинні відчувати, що вчителі готові їх вислухати, допомогти проаналізувати відчуття та досвід. Цьогоріч потрібно бути готовими до непростих запитань з боку учнів, дітям важливо почути відповіді на їхні "чому?". Діти мають безпосередній стосунок до того, що відбувається в країні: їхні батьки мобілізовані й застосовують зброю, працюють волонтерами. Варто надавати дітям чіткі пояснення зрозумілою їм мовою, не давати нездійсненних обіцянок, але потрібно розповідати учням, що держава і громадянське суспільство роблять усе можливе для відновлення миру та порядку в країні, відбиття зовнішньої агресії проти України. Взаємна підтримка ровес¬ників в цій ситуації також важлива. Слід викликати в учнів, особливо на рівні початкової школи, довіру до того, що покликання педагогів-перетворити школу на безпечне для дітей середовище, що їхні батьки чи опікуни зроблять усе можливе, щоб вони почувалися у безпеці. Також важливо підтримувати учнів у формуванні позитивних методів подолання стресу та страху, допомагати їм обрати оптимальні стратегії для тієї чи іншої ситуації. Першочергово необхідно з'ясувати, які саме методи і стратегії раніше допомагали їм долати страхи чи інші негативні емоції. В навчальних закладах украй важливу роль відіграє мікроклімат у колективі. Педагоги мають бути спокійні й виважені. У цьому їм допоможуть звичайні розмови: обговорення домашнього завдан¬ня і т.п.. При цьому необхідно уникати додаткового тиску на дітей. Будь-яка поведінка, що може зашко¬дити чи відволікати їх, є неприпустимою. Враховуючи велику кількість загиблих, варто оголошувати хвилину мовчання, наприклад, на початку уроку і пояснювати дітям, що так вшановуються загиблі й постраждалі. У навчальному закладі необхідно мати інформацію про системи переадресації для дітей, що можуть потребувати додаткової допо¬моги і підтримки. Такі послуги можуть надаватися як на базі школи, так і спеціалістами державних установ, професійних та громадських організацій. Якщо в одного з учнів спостерігаються серйозні проблеми, що не зникають з плином часу, такій дитині варто надавати спеціалізовану допомогу. Особливу увагу педагогічні працівники повинні приділяти також власному самопочуттю: не забувати піклуватися про власне емоційне та фізичне здоров'я. Діти, які бачать довкола себе впевнених, спокій¬них та бадьорих дорослих, швид¬ше повертаються до норми. Події останніх місяців показали необхідність соціально-психологічного захисту і психологічної допомоги як окремим людям, так і цілим соціальним групам. Діти, їхні родини потребують психологічної, подекуди психіатричної допомоги, медичного супроводу або реабілітації, моральної підтримки. Від того, як родина переживе шок від втрати члена сім'ї, значною мірою залежатиме те, як складеться подальша доля для членів такої родини. Душевні страждання, які пережили і переживають сім'ї Небесної сотні, загиблих військових, силовиків, Національної гвардії, жителі Одеси, цивільне населення Криму, Донбасу і всієї країни, не лікуються миттєво. Спільними зусиллями Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи, Професійної асоціації дитячих аналітичних психотерапевтів, Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна», Всеукраїнської громадської організації «Жіночий консорціум України» розроблено методичні рекомендації «Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та пост-конфліктний період». Книга містить рекомендації з організації діяльності з дітьми в період переживання соціально-політичних конфліктних та постконфліктних ситуацій. Окрему увагу також приділено роботі з педагогічними працівниками та батьками. Скористатися електронною версією зазначених методичних рекомендацій можна на сайті Українського науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи МОН і НАПН України: psyua.com.ua. У цьому контексті, важливим є формування просоціальної поведінки підлітків. Підвищена чутливість до подій, що відбуваються - є передумовою формування просоціальної поведінки, що своєю чергою здійснюється шляхом впливів між вихованням у сім`ї та взаємодією учня у школі. Результат внутрішньої діяльності дитини над власними переживаннями та певна реакція на покарання чи похвалу допомагають сформувати основи просоціальної поведінки. Її форми різноманітні: від простої люб'язності до серйозної благодійної допомоги, яку надає людина іншим людям. Задля консолідації суспільства необхідно посилити національно-патріотичний характер навчання та виховання, передбачивши використання у виховній роботі з учнями кращих традицій та звичаїв Українського народу. Для прикладу, проявами патріотизму є громадянський вчинок юних нахімовців, які під час перепідпорядкування Севастопольської військово-морської академії Російській Федерації на знак протесту заспівали Державний Гімн України, поведінка учнів Української гімназії у м. Сімферополь. Безперечним прикладом патріотичного виховання є сучасні військові. Необхідно планувати виховну роботу так, щоб допомогти дитині визначити, чим саме її сім'я, школа, вулиця, місто найкращі. Чому наша країна нам дорога. Давати дітям необхідно таку інформацію, що її діти здатні зрозуміти і обговорити зі своїми друзями. Основним документом у сфері освітньої політики щодо патріотичного виховання підростаючого покоління є Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена спільним наказом Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства оборони, Міністерства культури і туризму, Міністерства освіти і науки від 27.10.2009 № 3754/981/538/493 . Зусилля педагогів мають бути спрямовані на реалізацію проектів щодо виховання учнів у дусі патріотичного обов'язку, готовності до військової служби та захисту України, повазі до чинного законодавства та засад демократичної, правової держави. Крім того, під час організації навчально-виховного процесу необхідно дотримуватись приписів наказу Міністерства від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України». Одним із дієвих засобів національно-патріотичного виховання є проведення дитячих та молодіжних ігор у позаурочний час таких, як всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра „Сокіл” („Джура”), фізкультурно-оздоровчий патріотичний комплекс школярів України “Козацький гарт” тощо. Варто активізувати діяльність історичних клубів в школах, ліцеях, коледжах, де учні матимуть можливість глибше ознайомитись зі сторінками нашої історії, відчути самобутність та неповторність культури представників всіх націй, що становлять українську політичну націю. Під час проведення виховних заходів з молоддю доцільно використовувати навчальні дебати, що є важливим засобом розвитку в учнів критичного мислення та навичок аргументованого висловлювання. Особливої уваги потребують питання превентивного виховання, які передбачають впровадження системи підготовчих та профілактичних дій педагога, спрямованих на запобігання формуванню в учнів негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки. Проведений моніторинг стану кримінальних правопорушень свідчить про те, що превентивне виховання потребує удосконалення. Так, упродовж 6-и місяців 2014 року в Україні 3296 неповнолітніх вчинили кримінальні правопорушення (досудове розслідування за якими закінчено). Із них: 1518 учнів загальноосвітніх навчальних закладів; 845 учнів професійно - технічних навчальних закладів. Характерною ознакою криміногенної ситуації в підлітковому середовищі є зміна її структури в бік зростання корисливих злочинів. Найпоширенішими злочинами залишаються крадіжки, тобто майнові злочини, які складають 60 % від усіх злочинів, скоєних підлітками (статистичні дані в розрізі регіонів додаються). Виховання емоційної культури та конструктивної поведінки особистості є одним із ключових пунктів виховного процесу сучасної школи. Його актуальність обумовлена підвищеним рівнем тривожності школярів. Проявляється це у стресі, тривозі, агресії, особистісних розладах. Існує необхідність вчити дітей толерантному ставленню одне до одного, проводити роботу з розвитку комунікативних навичок спілкування. Необхідно також налагодити взаємодію з органами внутрішніх справ щодо ефективної профілактики із застосуванням відновних практик для запобігання конфліктам та іншим негативним проявам учнів загальноосвітніх навчальних закладів. При плануванні превентивної роботи радимо взяти до уваги інформацію, яка характеризує соціологічний портрет сучасної дитини. Так, упродовж 2009-2013 років Центром науково-освітніх інновацій та моніторингу м. Києва проведено ряд досліджень, у контексті яких вивчалися питання морально-духовного та етичного спрямування. Характерологічний портрет чотирнадцяти-п’ятнадцятирічних підлітків визначився такою шкалою цінностей: чесність, правдивість (82%); почуття гумору (65%); повага до інших (58%) та доброта (57%). Найменш цінними рисами особистості сучасні підлітки вважають гордість (5,3%), практичність (9,6%), самокритичність (10,4%) і толерантність (16,2%). Те, що толерантність підлітки поставили на останнє місце, свідчить, що школа явно не доопрацьовує. Тривожним показником є те, що кожний п’ятий 14-15 - річний респондент цінує в людях уміння досягти бажаного будь-якою ціною та виплутатися з будь-якої ситуації; 17 % опитаних вважають, що поводитися треба так, щоб насамперед було зручно їм. Зусилля педагогів мають бути спрямовані на формування в учнів відповідальності, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, моральних якостей, які б регулювали їхню поведінку. Важливим в питаннях профілактики дитячої жорстокості та насильства є проведення належного сімейного виховання, відродження сімейних цінностей, підвищення ваги виховної функції сім'ї та підняття її авторитету, підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя. Орієнтація на сімейні цінності корелюється із результатами дослідження, проведеного у березні 2013 року Київським інститутом і проблем управління ім. Горшеніна: більшість молодих українців (65,3%) вважають сім'ю важливішою в житті, у порівнянні з кар'єрою. Цей факт є свідченням того, що попри глобалізацію сучасної цивілізації, українці ментально залишаються зорієнтованими на родинні цінності. Актуальною є систематична й послідовна педагогізація батьківської громадськості, оскільки члени сім’ї – це перші вихователі дитини. У навчально-виховному процесі необхідно враховувати, що вплив сім’ї на підростаючу особистість залежить від багатьох факторів, а саме: склад сім’ї (повна – неповна, наявність членів старшого покоління); побутові умови; морально-психологічний клімат; соціальна орієнтація; загальна культура; забезпечення єдності вимог до дитини усіх членів сім’ї; характер спілкування батьків із дитиною; єдність сімейних інтересів. Цілеспрямована робота має проводитися щонайменше у двох напрямах: педагогічна просвіта батьків з використанням сучасних форм і методів та активне залучення їх до виховної роботи; підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя. Вченою радою Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України схвалена Концепція сімейного виховання в системі освіти України «Щаслива родина» (протокол № 9 від 14 листопада 2012 року), що містить основні положення щодо підготовки молоді до щасливого подружнього життя та формування відповідального батьківства. Документ також передбачає психолого-педагогічну просвіту батьків і їх активне залучення до роботи з дітьми в школі, створення сімейних клубів. Рекомендуємо впроваджувати у навчальних закладах програми підготовки молоді до подружнього життя та формування відповідального батьківства. Зокрема, розроблено комплекс навчальних програм сімейного виховання «Сімейні цінності» для 8–9 класів (9, 17, 35, 70 годин), схвалений для використання у загальноосвітніх навчальних закладах (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України від 03.07.2012 р. № 14.1/12-Г-156); навчально-методичний посібник до навчальної програми «Сімейні цінності» (35 годин) для педагогічних працівників (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України від 15.05.2013 р. № 14.1/12-Г-166). Методичні матеріали з цієї проблематики розміщено на офіційному сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua) у розділі «Навчально-методичне забезпечення виховної роботи». З огляду на ймовірність швидкоплинної зміни ситуації, навчальним закладам у взаємодії з органами державної влади, батьківською громадськістю, неурядовими організаціями бути готовими гнучко реагувати на прояви тих чи інших тенденцій, застосовувати сучасні інформаційні та інші технології задля надання психологічної та педагогічної допомоги дітям та їх батькам. Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 25.07.14№1/9-376 Відомості про кримінальні правопорушення, вчинені неповнолітніми, за якими закінчено досудове розслідування за 6 місяців 2014 року Найменування регіонів та залізниць всього З НИХ тяжких та особливо тяжких злочинів умисне вбивство (та замах) умисне тяжке тілесне ушкодження Згвалтування (та замах) Грабіж Розбій шахрайство вимагання крадіжка хуліганство Автономна Республіка Крим Вінницька область 127 52 1 1 7 80 6 Волинська область 125 56 2 8 2 4 1 75 2 Дніпропетровська область 414 229 3 2 2 48 5 15 225 5 Донецька область 495 212 1 4 42 9 11 2 322 12 Житомирська область 227 113 1 1 10 2 6 143 4 Закарпатська область 141 89 1 10 2 103 1 Запорізька область 250 126 1 1 14 20 15 135 9 Івано-Франківська область 101 39 1 6 7 62 6 Київська область 167 75 1 3 1 7 97 5 місто Київ 156 49 1 2 14 5 3 2 82 4 Кіровоградська область 163 67 4 7 1 6 110 4 Луганська область 304 144 3 3 27 4 8 1 190 3 Львівська область 164 68 1 14 7 3 94 7 Миколаївська область 243 112 1 25 2 6 147 3 Одеська область 418 211 3 1 23 5 6 282 4 Полтавська область 136 49 2 1 11 10 79 1 Рівненська область 100 36 8 1 1 1 61 2 місто Севастополь Сумська область 222 89 1 1 15 1 2 2 122 8 Тернопільська область 55 27 1 4 2 26 5 Харківська область 308 126 4 1 43 7 6 193 6 Херсонська область 121 47 1 1 13 3 80 Хмельницька область 102 49 1 14 1 1 53 1 Черкаська область 100 39 1 3 6 1 4 60 1 Чернігівська область 107 50 1 2 8 3 2 46 2 Чернівецька область 56 21 2 45 Усього по УМВС 4802 2173 25 37 5 386 69 127 12 2912 101 Донецька залізниця 29 6 1 22 Львівська залізниця 11 3 5 Одеська залізниця 7 1 2 2 Придніпровська залізниця 6 2 2 4 Південно-Західна залізниця 18 6 1 10 Південна залізниця 13 5 3 2 2 Усього по залізницях 84 22 5 3 45 4 Усього по Україні 4886 2195 25 37 5 391 72 127 12 2957 105 Відомості про неповнолітніх, які вчинили кримінальні правопорушення (досудове розслідування за якими закінчено) Найменування регіонів та залізниць Усього з них учні загальноосвітніх навчальних закладів учні професійно-технічних навчальних закладів Автономна Республіка Крим Вінницька область 113 65 27 Волинська область 84 37 29 Дніпропетровська область 276 112 73 Донецька область 331 145 94 Житомирська область 173 72 38 Закарпатська область 100 54 19 Запорізька область 186 72 34 Івано-Франківська область 89 36 33 Київська область 102 39 22 місто Київ 103 39 20 Кіровоградська область 122 54 47 Луганська область 197 100 57 Львівська область 146 78 34 Миколаївська область 159 81 45 Одеська область 180 94 21 Полтавська область 98 37 30 Рівненська область 94 45 22 місто Севастополь Сумська область 134 72 42 Тернопільська область 41 15 13 Харківська область 180 84 47 Херсонська область 81 55 8 Хмельницька область 57 25 24 Черкаська область 81 30 19 Чернігівська область 72 33 21 Чернівецька область 34 19 8 Усього по УМВС 3233 1493 827 Донецька залізниця 22 12 6 Львівська залізниця 6 1 3 Одеська залізниця 7 2 Придніпровська залізниця 7 4 2 Південно-Західна залізниця 10 2 3 Південна залізниця 11 6 2 Усього по залізницях 63 25 18 Усього по Україні 3296 1518 845 Реалізація стратегічних напрямів, які визначатимуть образ позашкільного закладу ХХІ ст., значною мірою залежить від інноваційної культури педагогічних кадрів, їх вміння генерувати нові ідеї, залучати до створення освітнього співтовариства батьків, творчу інтелігенцію, різні групи громадськості. З урахуванням світового досвіду й потреб розвитку української педагогіки набули іншого тлумачення і основні ролі та принципи, вектори діяльності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів. Вимоги, запропоновані до педагогів відповідно до стандартів професійно-педагогічної освіти, містять інноваційні компоненти на основі компетентісно-орієнтованого підходу. Що виходить з нашої науково-методичної проблеми: «Компетентнісний підхід – стратегічний орієнтир розвитку позашкільного закладу». Виклики суспільства й освіти спрямовують педагога на постійний пошук шляхів удосконалення навчально-виховного процесу, на експеримент, дослідження, новаторство. Сучасна педагогічна праця вимагає від педагога нових професійних компетенцій, зосередження зусиль і часу не тільки на усвідомленні їхньої потреби, а й на опануванні та впровадженні в педагогічну практику, а це вимагає змін у змісті й технологіях підвищення професійної майстерності педагогів-практиків.

Для цього ми маємо, по-перше, згуртований колектив однодумців, людей із високою культурою, які бажають працювати по-новому, орієнтуючись на дитину, на її особистісний розвиток. В закладі панують організованість, погодженість, єдиний стиль відносин до вихованців, батьків, єдина вимогливість, єдині педагогічні позиції всіх членів колективу до найважливіших питань життя і діяльності закладу. Педагоги мають право на вільний вибір засобів досягнення поставлених цілей, на індивідуальний стиль діяльності, творчий підхід до справи.

По-друге, компетентнісний рівень управлінської діяльності, адже адміністративно-методичний апарат закладу є каталізатором усього нового, перспективного, уміло адаптує всі нововведення для свого закладу, мотивує колектив на плідну роботу, сприяє створенню позитивного іміджу та авторитету закладу, що є запорукою оптимізації всього навчально-виховного процесу закладу, його унікальності в складних умовах ринкової економіки.

Життєдіяльність позашкільного закладу ми розуміємо як інтегровану соціально-педагогічну систему, що характеризується внутрішньою взаємодією власних структурних компонентів та зовнішньою взаємодією з оточенням, націлену на реалізацію соціального замовлення на підготовку високорозвинених громадян, духовно-збагачених особистостей. Напевно тому протягом багатьох років бренд «Чемеролвецький районний  Будинок школярів» стабільний і затребуваний на ринку освітніх послуг району. У 2012-2013 н. р. компетентісний підхід у роботі з педагогічними кадрами  Будинку школярів впроваджується через реалізацію напрямків, орієнтованих на розвиток ціннісно-смислового аспекту педагогічної творчості, мотивування й формування готовності до педагогічного креативу, реалізацію акмеологічної моделі позашкільного закладу, як закладу життєтворчості та успіху.Це допомагає  зробити позашкільний заклад місцем втілення в життя освітніх та соціально-виховних проектів, збагатити управлінський, методичний, психолого-педагогічний арсенал впливу на зміст та рівень оновлення освітньо-виховної діяльності позашкільного закладу, забезпечити єдність вимог до оновлення змісту позашкільної освіти, підвищити імідж та рівень конкурентоспроможності позашкілля в єдиній освітній системі, сприяти професійному зростанню творчих педагогів-позашкільників. Цим питанням були присвячені засідання педагогічної   та методичної рад.

Орієнтуючись на пріоритетність акмеології в системі кваліфікації педагогічних працівників, акмеологічна модель педагога включає в себе розвиток особистості педагога, його концептуального «Я», розуміння соціокультурної й освітньої ситуації, усвідомлення себе як особистості в першу чергу, а пізніше – як професіонала. Сучасний позашкільник повинен розвивати в собі й вихованцях акмеологічні якості особистості, які забезпечують рух людини до намічених досягнень.

-          Підвищення рівня професійної компетентності педагогів БШ  у 2012--2013 н. р. відбувалося через забезпечення стимулюючих умов офесійного зростання:

-          позитивний духовно-моральний імідж навчального закладу: сприятливі, інноваційно-творчі умови роботи; акцент на інноваційному, творчо-пошуковому компоненті методичної діяльності; особистісно-зорієнтована методична підтримка діяльності педагога з боку адміністрації;

-          робота педагогічного  колективу в напрямку генеральної ідеї; довіра, можливість експериментувати, виявляти ініціативу, творчість;

-          забезпечення педагогів навчальними програмами, інструктажами, рекомендаціями, необхідною сучасною інформацією про надбання педагогічної науки та практики, створення картотеки науково-методичної літератури, банку даних про вітчизняні та зарубіжні педагогічні технології; накопичення, зберігання та розповсюдження власних напрацювань педагогів закладу;

-          створення сприятливих умов для самоосвіти керівників гуртків у межах закладу; навчання на курсах підвищення кваліфікації, систематична самоосвітня діяльність протягом міжкурсового періоду;

-          створення умов для якісного проведення внутрішніх організаційно-методичних заходів та забезпечення участі педагогів у конкурсах, фестивалях, конференціях, семінарах поза закладом;

-          об’єктивна оцінка праці педагогів, об’єктивний контроль, атестація; можливість отримати визнання в колективі; моральне й матеріальне стимулювання.

Питанням підвищення педагогічної компетентності були присвячені засідання педагогічної  ради, організаційно-методична нарада педагогів закладу, інструктаж до керівників гуртків – сумісників: «Вимоги до оформлення документації керівника гуртка ПНЗ». методичний практикум «Методика розробки, вимоги до сучасного заняття та його аналіз»,  проведено цикл семінарів та майстер-класів для керівниківк гуртків, а саме «Організація роботи гуртків туристсько-краєзнавчого напрямку», «Формування національної компетентності засобами декоративно-прикладного мистецтва», «Формування творчої особистості на гуртках художньо-естетичного напрямку» та цикл майстер-класів.

У роботі з кадрами методистами закладу широко використовуються інформаційно-комунікаційні технології, Інтернет-ресурси. Створено сайт закладу.

Позашкільна освіта сьогодні розглядається як одна з головних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов для розвитку й підтримання талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Тому в центр уваги педагогічних працівників Чемеровецького Будинку школярів поставлена проблема розвитку творчої особистості, своєчасного виявлення обдарованих дітей шляхом ранньої і поетапної діагностики, використання засобів, які стимулюють розвиток їхніх творчих потенційних можливостей та базових життєвих компетентностей.  

Але вже сьогодні можна говорити про позитивну динаміку у роботі керівників, що працюють з обдарованими дітьми. Значно підвищився рівень професійної підготовленості педагогів: проводяться діагностичні дослідження та моніторингові процедури, на заняттях активно застосовуються інноваційні технології, створюються календарно-тематичні плани індивідуальної роботи, адже компетентнісно-орієнтований підхід  до розвитку обдарованості дитини неможливий без індивідуальних форм навчання.

Сучасність вимагає від педагога-позашкільника здатності гнучко перебудовувати напрям і зміст своєї професійної діяльності, самостійної праці над власним розвитком, підвищення освітнього й культурного рівнів, уміння самостійно набувати необхідних для професійної діяльності знань, умінь і навичок, критично мислити, володіти стійкою системою мотивів і потреб соціалізації, здатності активно й творчо діяти.

В закладі працюють три педагоги, що мають звання керівник гуртка-методист: Приходько Р.В.,Чайковська О.М., Вовк П.О., які є постійними учасниками і переможцями різноманітних конкурсів, виставок педогогічної новатики, організаторами семінарів та майстер-класів. В 2012-13 р. – два 1 місця на  облавній виставці «Освіта Хмельниччини на шляху реформування»,

Також керівники гуртків закладу стали учасниками обласного конкурсу педагогічної майстерності серед педагогів позашкільників «Керівник гуртка - 2013», переможцями конкурсу стали: керівник гуртка  МАН «Основи психології»Чайковська О.М. (ІІ місце), керівник спортивного гуртка Летавського НВК Москавлюк Г.О. (гурток «Футбол») (ІІІ місце), лауреатом конкурсі – Крицька О.О. (гурток «Юний георгаф» Вільховецької ЗОШ) .


 


 

Тісні зв’язки зі школами району підтримуються за рахунок налагодженої системи роботи з педагогами-огранізаторами,  дитячо-юнацькими організаціями, лідерами шкільного самоврядування.

 Педагогам-організаторам надаються інструктивно-методичні рекомендації, сценарні матеріали, організовуються тренінги, майстер-класи, семінари-практикуми.

Потужним засобом педагогічного впливу на становлення особистості, формування її громадянської позиції, стимулом для подальшого інтелектуального, духовного, творчого й фізичного розвитку вихованців, своєрідним пред’явленням результативності, якості й ефективності позашкільної освітньої діяльності як дитини, так і педагога є організація дозвілля дітей, підлітків та молоді, масово-виховна робота в канікулярний час. Протягом  навчального року  близько 2000 гуртківці дошкільного, молодшого, середнього та старшого шкільного віку, учні шкіл району,  вчителі та батьки залучалися до більш як 80 масово-виховних заходів (конкурсів, фестивалів, концертів, розважально-пізнавальних програм, виставки декоративно-ужиткової творчості, екскурсії тощо).

Методисти, керівники гуртків під час підготовки кожного заходу детально обговорюють концепцію, зміст, методологічну основу, художньо-естетичні та технічні засоби втілення задуму, творчо опрацьовуючи безліч джерел інформації, ретельно підбирають сценарний матеріал, а здебільшого самі є його авторами. Кожен захід підлягав обов’язковому оцінювально-рефлексивному аналізу, в якому брала участь адміністрація і педагоги закладу, вивчалася думка вихованців та їх батьків, інших учасників заходу.

Одним із пріоритетних напрямів навчально-виховної діяльності позашкілля є формування та розвиток творчих здібностей та базових компетентностей дітей дошкільного віку, забезпечення інтеграції дошкільної та позашкільної освіти, наступності змісту дошкільної та початкової освіти.

З огляду на новий Державний стандарт початкової школи позашкільна освіта може реально слугувати державі у соціалізації, вихованні, навчанні та формуванні загальнокультурної, інформаційно-комунікаційної, громадянської, здоров’язберігаючої компетентностей нової людини, адекватної до викликів сучасності та вимог життя. Виходячи з цього в цьому навчальному році планується відкриття школи ранного розвитку дитини «Бжілка», де буде  відбуватися формування в дітей комунікативної компетенції, закладатися основи, необхідні й достатні для їх подальшого розвитку. Успішному формуванню ключових компетентностей вихованців  школи, на нашу думку,  вплине проведений  грунтовний добір педагогами нашого закладу   найбільш ефективних засобів, методів, прийомів навчання і форм організації навчальної діяльності, серед яких помітне місце посіли нетрадиційні, інтегровані заняття з використанням ІКТ. Впевнені, що отримані знання, логіко-математична компетентність, художньо-естетичні вміння й навички, соціальний досвід, набутий дошкільниками у «Бжілці», посприяють кращому засвоєнню ними програми 1-го класу і початкової школи взагалі.

В цьому навчальному році ми продовжимо роботу над науково- методичною проблемою і плануємо випуск наступних  методичних матеріалів: «Педагог ПНЗ: від професійної компетенції до педагогічної майстерності» (Приходько Р.В.), «Компетентісний  розвиток обдарованої дитини за індивідуальним освітнім маршрутом» (Чайковська О.М), «Компетентнісно-орієнтований підхід до організації освітньої діяльності хореографічного гуртка» (Мушко В.К.),  «Форми і методи формування у вихованців позашкільних навчальних закладів базових компетентностей у процесі навчання основам дизайну» (Вовк П.О..), «Плекаємо інтелектуальну еліту країни» (Загородня Л.М., Ткаеч Л.В.).

Адміністрацією  нашого закладу  ведеться постійний контроль за здійсненням систематичного моніторингу рівня вихованості й розвитку дітей, професійної компетентності педагогічних працівників закладу, контроль за забезпеченням дотримання техніки безпечної праці й санітарно-гігієнічних норм, за веденням  документації закладу та складанням звітності. Саме адміністрація консультує та коригує діяльність педагогічного колективу, відповідає й за іміджеву оцінку громадськості й батьків якості наданих послуг.

Зараз нам, позашкільникам, необхідне головне – показати, яка місія, філософія нашого. Виходячи з заповітів великого педагога Василя Сухомлинського, позашкільний заклад має стати школою радості для дітей, школою творчості для педагогів, школою спокою для батьків. Саме тут у дитячі роки відбувається  визначення життєвої долі  людини, а в часовій перспективі – це та основа, на якій формується нація, вибудовується суспільство. Ми, педагоги, завжди поруч з нашими вихованцями на шляху від чудового світу дитинства до світу дорослого життя. Ми прагнемо, щоб вони знаходили себе у творчості, яка б приносила чимало захоплюючих перемог, радість нам, гордість громаді, ставала однією з цеглинок майбутнього розквіту та багатства України.


 


 

МЕТОДИКА ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ У СИСТЕМІ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

План являє собою документ, в якому відбиті тема, концепція, зміст та результати конкретного навчального заняття.

Планування для кожного навчального заняття не є обов'язковим, але при проведенні відкритого заняття педагог обов'язково повинен скласти й надати комісії(колегам) його план.

Загальна структура плану заняття:
 

1. Вступна частина:

назва дитячого об'єднання;

дата, час і місце проведення заняття;

номер і рік навчання навчальної групи;

прізвище, ім'я, по-батькові( повністю) педагога;

тема заняття.

2. Концепція заняття, включаючи мету і завдання.

3. Хід заняття:

короткий зміст й час теоретичної частини заняття;

завдання (зміст), етапи виконання й час практичної частини заняття;

підбиття підсумків заняття - прийоми роботи з дітьми й час.

4. Засоби навчання - наглядні й роздаткові матеріали, інструменти й матеріали для виконання практичної роботи, література.

5. Прогнозовані результати заняття.

Вимоги до концепції заняття:

у плані необхідно сформулювати 3 цілі в аспекті навчання, виховання, розвитку;

завдання мають відповідати цілям й відбивати зміст трьох взаємопов'язаних процесів, здійснюваних у ході заняття: навчання, виховання й розвитку.

Вимоги до прогнозованих результатів заняття: вони мають відбивати не лише «матеріальні» результати роботи з дітьми, але й ступінь дослідження поставлених цілей заняття.

Вимоги до заняття дитячого об'єднання й його аналізу

Грамотний аналіз заняття є умовою удосконалення навчальної діяльності дитячого об'єднання додаткової освіти й професійної діяльності педагога.

Аналіз навчального заняття повинен спиратися на такі принципи:

науковості;

єдності вимог;

доступності й оптимальності;

зворотності;

об'єктивності й доброзичливості;

доцільності

Можна виділити такі основні аспекти, від яких залежить успіх проведення заняття дитячого об'єднання й оцінка професіоналізму педагога:

1) організація заняття;

2) дидактична діяльність педагога;

3) виховна діяльність педагога;

4) професійно-особистісна характеристика( «портрет») педагога;

5) характеристика навчальної групи( різні грані прояву дітей в діяльності)

Якість організації заняття у сукупності визначають:

стан документації дитячого об'єднання;

відповідність теми заняття освітній програмі й плану роботи дитячого об'єднання на навчальний рік;

відповідність організації заняття санітарно-гігієнічним вимогам;

врахування рівня працездатності дітей;

виконання правил техніки безпеки й охорони праці;

раціональність використання часу на занятті;

оптимальність обладнання й оснащення кабінету й навчального заняття;

організація ведення документації учнів.

Якість дидактичної діяльності педагога визначають:

опора на основі принципи дидактики;

оптимальність використовуваних методів навчання, їх відповідність логіці навчання, віку й розвитку дітей;

ефективність контролю педагога за навчальною діяльністю учнів;

об'єктивність оцінок їх діяльності;

ступінь технічної оснащеності заняття;

рівень методичного забезпечення заняття;

оптимальність використання технічних засобів і методичних матеріалів;

уміле використання зміни видів діяльності;

забезпечення зворотного зв'язку;

досягнення поставленої дидактичної мети заняття.

Якість виховуючої діяльності педагога на занятті визначають:

виховуючи спрямованість змісту заняття, наявність у ньому ідейної складової;

опора на основі принципів виховання;

вирішення завдань морального виховання;

ефективність формування у дітей працелюбності й трудових навичок;

використання педагогом можливостей заняття в професійній орієнтації й економічному вихованні дітей;

формування у дітей інтелектуальної культури, потреби в знаннях, пізнавальної активності;